В ніч з 3 на 4 вересня 1985 року перестало битися серце видатного українського поета, патріота, правозахисника, Героя України, нашого земляка Василя Стуса.
Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля — трагічна. Творчість — національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і радощі, був патріотом своєї землі, справжнім громадянином країни.
У своїх поезіях Василь Стус відтворив добро і справедливість, правду і гуманність. Він не мислив життя без України, ця безмежна любов проходила через усі його твори.
4 вересня у читальному залі центральної бібліотеки пройшов вечір–спомин «Він був великою людиною і любив життя». Ведучі заходу бібліотекар Хилобокова Ірина і учениця СЗШ №4 Костина Альона розповіли про життєвий і творчий шлях великого поета, дисидента, правозахисника, про його творчість патріотичного спрямування, про його любов до України.
Адже провідна тема у творчості поета – це Україна. Василь Стус переконаний, що Україна – мати — вищий моральний закон для кожного українця. Справжня любов поета-патріота до України полягає не тільки в тому, щоб захоплюватися красою рідного краю, оспівувати її, а в тому, щоб бачити темні сторони в житті народу, навіть його гріхи.
Звучали вірші про Україну, про її героїв у виконанні учнів СЗШ №4 Чорної Олександри, Драч Таміли, Шістки Олени, Котик Олени.
Супроводжувався захід мультимедійною презентацією.
Останні коментарі