Тематичний вечір “Сторінками безсмертя і величності подвигу”

   Сьогодні у читальному залі центральної бібліотеки, напередодні одного з найвеличніших  свят – Дня Перемоги, відбувся тематичний вечір «Сторінками безсмертя і величності подвигу», приурочений до 72 річниці Перемоги у Другій Світовій війні.

       І знову на білому світі найпрекрасніша пора року – весна. Вона дарує нам щедре сонячне тепло, пташиний щебіт, аромат квітучих садів і пахучого різнотрав’я. Весна – це пора щорічного відродження природи, розквіт надій і прекрасних почуттів. Та для старших поколінь кожен травень відгукується болем у серцях, адже у світлий День Перемоги вони щемно згадують роки Другої Світової війни, свою обпалену юність, важкі втрати рідних і близьких. І хоча історія  відлічує  вже 72-у мирну весну, пам’ять про 9 травня 1945 року не згасає. Такими словами розпочали вечір ведучі Катерина Гончарук та Юлія Данько. Також на заході були присутні учні  9^б класу СЗШ І-ІІІ ст. №4 м. Гайсин під керівництвом Яроцького Олександра Леонідовича та Поліщук Олександри Олександрівни.

      Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Не старіють душею ветерани. Вони завжди сповнені турботою про нашу святу землю, про свій рід хліборобський, про своїх онуків, про мене, про тебе, про посаджену вишню, про перші колоски пшениці на рідному полі.

    Своїми спогадами про  тяжке, голодне військове дитинство, власною поезією поділився з присутніми Дверницький Володимир Васильович, очевидець подій Другої Світової війни, дитина війни.

         Впродовж заходу лунали вірші військової тематики у виконанні учнів Луценко Юлії та Гаврилюк Іри.

      Тематичний вечір супроводжувався видеопрезентацією  «Сторінками безсмертя». До уваги користувачів була розгорнута книжкова виставка «Перемога, свята Перемога»

         72 роки тому у визволених українських селах вогонь обережно несли від хати до хати, щоб зігрітися самим і зігріти інших, щоб ним освятити хату, а радістю – душі. Отак і вогонь життя іде від покоління до покоління, в майбутнє. Спасибі за збережене життя ми кажемо воїнам Великої Перемоги!