Все далі відходять грізні і важкі роки Другої Світової, але не згасає пам’ять про тих, хто приніс на янтар свободи найдорожче – життя. Линемо синівською пам’яттю у минуле – думаємо про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину. У серцях наших земляків не згасає, як вічний вогонь, пам’ять про людей близьких і невідомих, про всіх хто боронив рідну землю від ворогів. 14 березня – 75 річниця з часу звільнення Гайсина від німецько-фашистських загарбників і до цієї дати в читальному залі центральної бібліотеки для учнів СЗШ №4 м.Гайсин було проведено патріотичну годину «Коли горів мій край вогнем». Ведучі заходу Гончарук Катерина і Семчук Людмила підкреслили, що майже 32 місяці – з 22 липня 1941 року по 14 березня 1944 року йшла на території Гайсинщини німецько-радянська війна. Лилася кров, нищились матеріальні і культурні цінності, духовні надбання народу. На захист рідної землі стали всі. Про те, як проходило визволення міста, про деякі історичні факти розповів учитель історії НВК: СЗШ І-ІІІ ст. – гімназія Прокоф’єв О.В. Пам’ять про героїв живе у душах людей, в спогадах про далекі дні війни, у
листах, які надходили з фронту. Фронтові листи зачитали студенти-практиканти Тульчинського коледжу культури Дратований Ярослав, Гоменюк Ярослав, Бурдейний Андрій. Бібліограф-краєзнавець Голомовза Валентина Михайлівна презентувала слайд – презентацію «Торкнімося листів, обпалених війною». Звучали вірші на воєнну тематику у виконанні Загребельного Володимира і Скрипник Анни.
Також була організована книжково-предметна виставка «Живе в народі пам’ять вічна».
Останні коментарі