Рівно 35 років тому в ніч на 4 вересня в карцері російської колонії для політичних в’язнів, іменованої “Перм-36″, не досягнувши і 48-річного віку загинув український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник Василь Стус.
Сьогодні вся Україна з гіркотою згадує нелегкий життєвий шлях поета.
Василь Семенович Стус народився в селянській родині 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. У 1939 році батьки переселилися в місто Сталіно (сьогодні Донецьк), аби уникнути примусової колективізації. Василь зі срібною медаллю закінчує Донецьку міську школу та у 1954 році вступає на історико-літературний факультет педагогічного інституту. Ще під час навчання Василь почав писати та перекладати з німецької вірші. Після здобуття вищої освіти Стус працює вчителем української мови і у 1959 році у «Літературній Україні» публікує свої перші вірші. У вересні 1965 Стус разом з Іваном Дзюбою, В’ячеславом Чорноволом та Юрієм Бадзьом взяв участь в акції протесту закликаючи партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції. Це був перший громадсько-політичний протест в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції його відраховано з аспірантури. Після цього за ним постійно слідкували агенти КДБ. Літературна діяльність Стуса та його постійна критика радянської системи призвели до першого арешту у 1972 році. Наступні 8 років за антирадянську агітацію та пропаганду Василь провів в мордовських і магаданських таборах та золотих копальнях. Більшість віршів, що поет писав у засланні, вилучалися та знищувалися. У травні 1980 року він був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні Василь Стус засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. В таборах Василя було замордовано наглядачами і 4 вересня 1985 він помер. У 2005 році Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.
Ім’я Василя Стуса відоме не тільки в Україні, але й за її межами. Його іменем названо вулиці і сквери, навчальні заклади і організації, створено музеї, премії імені Василя Стуса.
Василь Стус сучасний, актуальний і він надихає дуже багато митців на створення картин, художніх фільмів, навіть є фільми-екранізації віршів, а також створення пісень на його слова.
На малій батьківщині Василя Стуса на Гайсинщині пам’ятають і шанують великого земляка.
Гайсинська центральна бібліотека приготувала віртуальну виставку «Ім’я Василя Стуса в сучасному просторі». Тут ви познайомитесь як віддають шану великому українцю не тільки на рідній землі, а й за кордоном.
Тож, вклонімося світлій пам’яті Василя Стуса, який все своє життя боровся за вільну і незалежну Україну!
Останні коментарі