Година скорботи «Чорна сповідь моєї Батьківщини»

Цього року минає 80-та річниця однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу – голодомору 1932-33рр., який неначе страшний, ненажерливий молох поглинув мільйони життів. Голодне лихоліття 33-го не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка жагучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ять породжує бездуховність, перекреслює історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу. Українці, як історична нація, мають зберегти пам’ять про українських хліборобів, жертв терору. З цією метою 22 листопада у читальному залі центральної бібліотеки було проведено годину скорботи «Чорна сповідь моєї Батьківщини». Ведучі заходу: завідуюча відділом обслуговування – Бевх Антоніна Степанівна та бібліотекар читального залу – Хілобокова Ірина Анатоліївна розповіли про причини і жахливі наслідки голодомору 1932-33 рр. Чорна трагедія не обминула і нашу Гайсинщину. Про дані архівних матеріалів, дослідження краєзнавців, спогади очевидців про загострення продовольчої кризи в Гайсинському районі познайомила присутніх бібліограф-краєзнавець – Голомовза Валентина Михайлівна. Учасники заходу , а це учні і вчителі СЗШ № 5 – затамувавши подих переглянули відеофільм «Гіркий цвіт акції», який знято за спогадами односельчан з с.Губника, які пережили голодомор 1932-33рр. На виставці-застереженні «Криваві сліди «Великого терору» були представлені книги, документи, публікації про цей жахливий злочин, адже біль про нього не вгасає у свідомості поколінь.