Топоніміка с.Кузьминці

Раніше село Кузьминці називалося «Златополь». В 1769 році під час останнього великого набігу татар містечко Златополь було знищено, а населення було майже повністю вирізане або забране в татарську неволю. Один із жителів по імені Кузьма, що залишився живим, оселився в лісі, що знаходився 1-1,5 км від колишнього «Златополь». Скоро тут стали оселятися такі ж знедолені, як Кузьма. Так виросло нове село, яке з 40-х років ХІХ ст. іменується Кузьминцями, від першого його поселенця Кузьми.
У с. Кузьминці є кілька вулиць і кутків, які до цього часу зберегли народні назви. Це вулиці: Новоселиця, Дерибасівка, Огрудок.
– Вулиця Новоселиця – названа так тому, що почали забудовувати цю вулицю пізніше за всіх.
– Вулиця Дерибасівка – названа так тому, що перші забудовники були сім’ї Дерибасів.
Серед довколишніх лісів є – Зелений ліс, Деробчин ліс, Губниковий ліс, Вовчий луг.
В селі кілька криниць, ставків зберегли народні назви.
– Криниця «Панська» – називається так, тому що вона знаходилась на колишній панській гуральні.
– Криниця «Широка» – називається так, тому що цитрини в неї були широкі. Тут брали воду жителі усього села.
Ставки: «Тартак», «Сільський», «Клубний».
– Сільський ставок – знаходиться в центрі села.
– Клубний ставок – знаходиться біля старого клубу, а там раніше були панські комори.
По селу Кузьминці протікає струмок «Тартак», який впадає в річку Південний Буг.
Особливі назви мають також і поля. Наприклад: Дубина, Березина, Грушечка.
Пагорби, долини мають свої народні назви – «Лінива», «Корито», «Цимбалюкова», «Колодязь», «Западенька».