Геральдика Гайсинщини

Символи віри і надії

 Герб (від німецького – спадщина) – це усталене відповідно до законів геральдики символічне зображення, що належить державі, місту, інституції чи особі (роду) й передається у спадок. Герб – символ незалежності й підкреслює особливий суспільно-правовий статус свого власника. Герби зображуються на документах, прапорах, печатках, предметах озброєння і побуту, будівлях, надгробках, творах мистецтва.

Міські герби – це безцінні пам’ятки, які свідчать про те, що Україна з давніх-давен має традиції самоорганізації міських громад, а також про те, що протягом віків ми були країною будівничих, ремісників, країною міст як центрів економічного і духовного життя.

У міських гербах, як у краплі води, відбились складні історичні та суспільно-політичні процеси, що відбувалися на Поділлі, особливості природи та господарства краю, звичаї, побут, традиції подолян.

Герби в подільських містах і містечках з’явились внаслідок запровадження на Поділлі магдебурзького права.

Магдебурзьке (інакше – німецьке) право – набуток ХІІІ сторіччя, воно виникло у німецькому місті Магдебурзі. За цим правом місто звільнилось від управління і суду феодала (власника), отримувало самоврядування і власне судочинство. Магдебурзьке право визначало порядок виборів і функції бургомістра, магістрату, судді й судових радників, регулювало діяльність купецьких гільдій і ремісничих цехів, торгівлю, опікунство, успадкування та інші міські справи. Міста магдебургії забезпечували й захист від ворогів, городяни повинні були будувати укріплення, споруджувати замки і фортеці, виставляти вартових.

Протягом ХІІІ-ХVІІІ ст. магдебурзьке право поширилось на всю Західну Європу, Чехію, Угорщину, а також Польщу і Литву, звідки потрапило й на територію України. Першими його дістали вже у ХІV ст. міста Галичини, Поділля, Волині, пізніше Київщини, Сіверщини, Слобожанщини та Півдня.

Протягом ХІV-ХVІІІ ст. магдебургією користувалось 52 подільських містечка, в т.ч. Гайсин, Гранів, Кіблич.

Перетворення міста на магдебургію започаткувало в ньому власну міську геральдику. Адже в привілеї, що надавав місту право самоврядування, звичайно йшлося також про герб і печатку.

З середини 40-х років ХVІІІ ст. король Август ІІІ відновлює надання магдебурзького права і гербів подільським містам.

22 листопада 1744 року за королівським привілеєм Гайсин отримує магдебурзьке право і герб.

За герб місту Гайсину було дароване зображення срібного орлиного крила на зеленому полі (в деяких описах – на червоному або синьому). Ю.Сіцінський вважав, що на гербі зображено срібне орлине гніздо. Ці різночитання – наслідки технічних огріхів у малюнках і відбитках.

Емблема крила на ознаку швидкості належить до класичних і пов’язана із зображенням давньогрецького бога – вісника, покровителя торгівлі Гермеса. Атрибутами Гермеса завжди були крильця – на головному уборі, на сандаліях або на п’ятах. Від античності у тому ж значенні цей символ успадкувало і середньовіччя. Згодом, зокрема у російській геральдиці ХVІІІ-ХІХ ст., крило вживалося як емблема «покровительства, патронажу, прихильності, піклування», а в родових гербах – як символ невтомності – (при цьому крило зображувалось натурально, а не стилізовано).

Геральдика дозволяє вміщувати в гербі замість усієї фігури якусь частину її, при цьому зберігається символічний зміст фігури в цілому.

Можливо, орлине крило в гербі Гайсина треба сприймати як частину зображення орла. Орел є ознакою влади, панування, а водночас великодушності й прозорливості. Як пов’язується ця символіка герба з історією міста, з’ясувати не вдається. Ймовірно, що, даруючи цей герб Гайсину, який належав безпосередньо королю, власник прагнув ще раз засвідчити своє панування над цим краєм постійних бунтів і заворушень.

21 листопада 1744 року надання магдебурзького права і герба було даровано королем Августом ІІІ і Гранову.

Гранів успадкував зображення герба від своїх власників: родини Грановських, Синявських вживали герб «Леліва» (золоті «неповний місяць догори рогами, а над ним посередині шестикутна зірка – на синьому полі»).

«Левіла» – один з найстаріших гербів, що належить до шляхетської геральдичної традиції. Є свідчення,що його уживали ще в ХІ-ХІІ ст. Він був поширений серед слов’ян, а також використовувався як герб Ілірії.

Герб тлумачиться по-різному. Найчастіше його символіку пов’язують з перемогою християн над мусульманами, оскільки за канонами геральдики перевернута фігура означає неіснуюче, переможене, подолане явище, а на гербі зображено перекинутий догори рогами мусульманський півмісяць. Відзначимо: сполучення зірки і місяця зустрічаємо в гербах  українського гетьмана Петра Дорошенка і тих шляхетських родин, які уславились в збройній боротьбі за християнську віру. За іншою версією у гербі зафіксовано згадку про перемогу, одержану над ворогом при світлі місяця та зірок. Наприкінці ХІХ століття міська управа вже використовувала печатку з гербом повітового міста Гайсина, оскільки Гранів не був на той час адміністративним центром.

Герб містечка Кіблич подано в грамоті Августа ІІІ 1744 року на надання тодішньому Кубличу магдебурзького права.

Ратуша міста стверджувала офіційні документи печаткою з зображенням герба «Погоня». На гербі у червоному полі вершник на срібному коні в срібному обладунку, із занесеним  над головою срібним мечем. Ймовірно, герб Кіблича також перебрав емблему з родинного герба свого власника – родини Чарторийських, яка клопоталась перед королем про магдебурзьке право для міста. Князі Чарторийські були нащадками давнього русько-литовського роду Ольгердовичів. Отож герб засвідчував приналежність власності.

  В 1793 році, після другого поділу Польщі, наш край увійшов до складу Російської імперії. Замість воєводств були утворені намісництва. 22 травня 1795 року затверджений штат Брацлавського намісництва. В його склад входило 13 округів. Гайсин став центром гайсинської округи.

  Перші міські герби під владою Росії було затверджено указом Катерини ІІ від 22 січня 1796 року «Про герби міст Мінської, Волинської, Брацлавської і Подільських губерній». В Указі було перелічено 13 міст Брацлавського намісництва, які мали право на власний герб.

  Герольдія, готуючи указ, залишила містам згаданих намісництв давні герби, а тим, що таких не мали, склала нові відповідно до прийнятих правил і надала їх зображення з описом до Сенату. Гайсин зберіг свій попередній герб, що певно, мало на меті підкреслити дотримання історичної традиції самоуправління міст та її вагомість. Проте заміни у поділі щита, розміщення у верхній частині зображення двоголового орла з гербом губернського міста на грудях виразно нагадували, що самоуправління залишилось тільки на папері, насправді ж повітове місто підпорядковане намісництву, що входить до складу Російської імперії і підлежить її верховній владі.

В 1857 році згідно з імператорським указом при канцелярії департаменту герольдії було створено Гербове відділення. Обов’язком його було «правильне й узгоджене з вимогами геральдики складання проектів усіх гербів, грамот і дипломів». Очолив це відділення барон Бернгард Кене. Саме йому в червні 1856 року імператор Олександр ІІ доручив переглянути всі   губернські   та   інші   місцеві   герби   та «представити проектні малюнки тим з них, які за неправильністю їх складання вимагають зміни».

Працьовитий барон зумів подолати бюрократичну рутину департаменту герольдії, впорядкувати безліч справ і в короткий термін налагодити роботу Гербового відділення.

Проекти гербів, виконані Кене, відповідають найсуворішим геральдичним приписам. Усі вони неодмінно супроводжуються барвистими прикрасами, розташованими навколо щита. Система прикрас, розроблена Кене і затверджена імператорським указом, допомагали з першого погляду визначити політичний, економічний, адміністративний статус міста.

Так, використовувалося кілька типів корон: імператорська, «корона градоначальства і фортеці, баштова міська корона». Баштова міська корона, яка вінчала переважну більшість міських гербів, мала різну кількість зубців (два або три). За кількістю зубців і кольорами їх визначався адміністративний статус міста: золота баштова корона з трьома зубцями прикрашала герб губернського міста, така сама  срібна  –  повітового,  червона  з трьома зубцями – знаменитого посаду.

Срібна корона з трьома зубцями прикрашала герб міста Гайсина. Щит оздоблювався колоссям, що відображало хліборобський характер Гайсинського повіту. На вільному полі було зображено губернський герб – золоте сонце, а над ним золотий хрест у синьому полі.

З кінця ХVІІІ до початку ХХ століття міські герби у Російській імперії зазнали певної еволюції. Поступово із засобів пропаганди й утвердження ідеології самодержавства, з ознак адміністративно-територіальних одиниць вони перетворились на символи історично сформованої традиції, уособлювали наступність, спадковість, зв’язок поколінь.

Теперішній герб міста Гайсина дещо видозмінений у порівнянні з тим, що був у давні часи, та все ж його схематичне зображення враховує всі історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші   місцеві   особливості   і   традиції.  Новий герб затверджений на 3 сесії міської ради 23 скликання 24 липня 1998 року.

У верхній правій частині щита історичне зображення герба Брацлавського, у верхній лівій частині – історичне зображення герба Подільського. У нижній частині – історичне зображення герба міста Гайсина; на зеленому полі срібне розпростерте орлине крило, що символізує силу, міць влади та волелюбність і добробут населення краю.

Авторське право на герб має Гайсинська міська рада. Еталон герба у авторському виконанні зберігається в кабінеті міського голови. Зображення герба встановлюється на будинку міської ради, у залі засідань міської ради, на приміщенні залізничного вокзалу м.Гайсина та автостанції, на центральних магістралях при в’їзді у місто, на міському транспорті.

Допускається використання зображення герба як елемента святкового оформлення міста під час урочистих церемоній.

Власний герб та прапор має влада і мешканці всього Гайсинського району. 28 жовтня 2008 року 20 сесія районної ради 5 скликання затвердила герб і прапор району, їх опис і зміст (автор О.В.Косаківський).

Основою герба є смуга червоного кольору, яка проходить по його центру зі зменшенням зліва направо, утворюючи нескінчений рух в майбутнє, і є втіленням злагоди та узгоджених дій в напрямку досягнення  світлого і забезпеченого життя всіх верств населення району.

Червоне забарвлення (у чорно – білому зображенні штрихується чорними вертикальними лініями) здавна символізує мужність і великодушність жителів нашого району, відповідає кольору козацьких знамен, а також закликає молоде покоління до отримання знань щодо історії нашого краю і тісного взаємозв’язку з європейською спільнотою.

Геральдичний знак – перехрещені дві шаблі є свідченням того, що на землях Гайсинського району з давніх часів розвивалось та існувало козацтво, яке споконвіку захищало і боронило свою малу батьківщину від ворогів – татар, поляків та німецьких загарбників.

Герб розділений на верхню ліву та нижню праву частини, в основі яких взято кольори синій та зелений. На них зображено відповідні геральдичні фігури, що знову ж таки поєднує історію минулого, сьогодення і майбутнє. Права частина зелена і символізує надію, достаток, волю жителів краю, що на території району ліси, зелені насадження та сільськогосподарські угіддя займають основну частину. Крім того, зелений колір є символом сільськогосподарського виробництва, що підтверджує аграрний розвиток району.

Особливою геральдичною фігурою правої частини герба є сріблясте орлине крило – історичний символ краю,започаткований на початку ХУІІ століття. Саме в цей період Гайсин стає повітовим містом Гайсинської округи Подільської губернії. Повіт ділився на три округи і 12 волостей, що свідчило про утвердження Гайсинського краю і міста Гайсина.

Верхня частина – синього кольору, що уособлює вірність своїй малій батьківщині, чесність і натхнення її мешканців, а також мирне безхмарне небо. На його фоні відображено геральдичну фігуру у вигляді сонця, яка символізує чистоту і світлість душі. Сонце є земельними символами Поділля та Брацлавщини, тепер входить до герба Вінницької області й означає адміністративну приналежність Гайсинського району.

Обрамлення герба виконано у вигляді золотого колосся з повітовою (що відповідає районному статусу) короною  з п’ятьма зубцями. Знизу – стрічка синього кольору, на якій відображено дату утворення Гайсинського району.

Прапор району – прямокутне триколірне полотнище блакитного, зеленого і червоного кольору з зображенням в середній частині герба району. В комплексі все це звеличує нашу рідну Гайсинщину і викликає гордість за свій рідний край та повагу до людей, які тут проживають.

Тож, шануймо наші символи – герби, прапори, гімни – то невсипуща пам’ять. То вічне  джерело добра і надії на краще майбутнє, на справжній розквіт  працелюбного українського народу.