Вечір-реквієм «Голодомор – смуток душі, біль серця»

     Сьогодні, 24 листопада, в приміщення читального залу центральної бібліотеки відбувся вечір-реквієм «Голодомор – смуток душі, біль серця» на вшанування всіх загиблих в роки голодомору 1932-1933 рр. На заході були присутні учні СЗШ І-ІІІ ст. №4 м. Гайсин, учитель історії, краєзнавець Ткаченко Іван Петрович, ЗМІ, читачі бібліотеки.

  На початку ХХ століття Україна зазнала одну з найстрашніших трагедій не лише у вітчизняній, але й у світовій історії – голодомор. Голодомор став національною трагедією. Тільки протягом 1932-1933 рр. загинула п’ята частина сільського населення України. Ця трагедія відібрала життя, за різними оцінками, від 7 до 10 мільйонів наших співвітчизників. Її згубні демографічні, історико-культурні та соціально-економічні наслідки ми відчуваємо й понині.

     По всій Україні в кожну четверту суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. Відзначається, щоб зберегти історичну пам’ять поколінь, без чого не можна відчувати себе єдиним народом.

    З такими історичними фактами та повідомленнями звернулись до всіх присутніх в читальному залі ведучі заходу – Ірина Хилобокова і Катерина Гончарук.

    Іван Петрович Ткаченко, автор численних книг та статей, розповів присутнім, що неоголошена війна проти людства, геноцид, назавжди наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну самосвідомість. Масштаби трагедії важко оцінити. Голодомор назавжди змінив хід історії українського народу. Він став одним із найважчих випробувань, що випали на нашу долю. Але наш народ вистояв. І тепер, пам’ятаючи про незламність духу, українці зможуть дати відсіч агресору зі Сходу.

   Також було продемонстровано відеоматеріали про роки голодомору самих свідків голодомору.

    Фотоматеріали, архівні документи, свідчення очевидців голодоморів, представлено на книжковій виставці «Хто вів смертям тим лік…» для користувачів бібліотеки на вшанування вічної світлої пам’яті жертв страшних подій в Україні.

     Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять тих, хто за шматок хліба не доносив на брата, не відривав останній окраєць від голодних дитячих ротів, не торгував святинею. Було запалено свічку пам’яті. І вона стала даниною тим, хто навічно пішов від нас у 1932-1933 роках.