серія буклетів «Нові імена на карті Гайсина»

загруженоЗ метою вшануванняпам’яті Степана Бандери рішенням 37 сесії Гайсинської міської ради №3 від 30 серпня 2022 року вулицю П.Чайковського перейменовано на вулицю Степана Бандери. І ми продовжуємо розповіді про діячів, іменами яких названі вулиці в нашому місті.

Степан Бандера — один з найвідомішихборців занезалежністьУкраїни та заклятий ворог радянських та російськихпропагандистів.Безимени-2

НародивсяСтепан Бандера 1 січня 1909 року в с. СтарийУгринівКалуськогоповіту на Станіславщині (теперІвано-Франківщина) вродині греко-католицькогосвященика. В 1919 – 1927  роках навчався у Стрийськійгімназії. На поч. 1922 став членом Пласту, а згодом – ОрганізаціїВищихКласівУкраїнськихГімназій.

Післязакінченнягімназіїнамагавсявиїхати у Чехо-Словаччину для навчання в УкраїнськійГосподарськійАкадемії у Подебрадах, але не діставдозволувідпольських властей. В 1928р. Бандера, ставши членом УкраїнськоїВійськовоїОрганізації, отримавпризначенняспочатку у відділрозвідки, пізніше – пропаганди. Одночасно належав до студентськоїорганізаціїГрупаУкраїнськоїНаціоналістичноїМолоді, щобулатіснопов’язана з УВО. В 1929р. році Бандера вступив в ОрганізаціюУкраїнськихНаціоналістів (ОУН), з 1931 – член КрайовоїЕкзекутиви ОУН на Західно-Українських-Землях (ЗУЗ), а з червня 1932р. – заступник КрайовогоПровідника і референт пропаганди. В червні 1933 року на берлінськійконференції ОУН БандерабувофіційнозатвердженийКрайовимПровідником ОУН на ЗУЗ. Під час зустрічей з Є. Коновальцем вінвиклаввласнебаченняшляхіврозбудовиорганізації та розгортаннянаціонально-визвольногоруху в ЗахіднійУкраїні. В 1933р. Бандераспланував і провівшкільнуакцію, спрямованупротиспробпольського уряду полонізуватиукраїнськешкільництво. Підтримуючиакції протесту УкраїнськогоНаціонально-Демократичного Об’єднанняпротиспланованого голодомору 1932-33рр. в НаддніпрянськійУкраїні, Бандерадоручив М. Лемикуздійснити замах на радянського консула у Львові. В 1934році,виконуючи постанову конференції ОУН у Берліні (1933), підготував замах на одного з головнихорганізаторівполітики “пацифікації” щодоукраїнськогонаселенняГаличини і Волиніміністразакордонних справ Польщі Б. Пєрацького. В червні 1934р. заарештований і в ходіВаршавськогопроцесу 1935-36ррі Львівськогопроцесу 1936р.бувзасуджений до смертноїкари, згодомзаміненої на довічнеув’язнення. З 1936 року Бандераразом з М. Лебедем, М. Климишиним, Я. Карпинцем, Є. Качмарським, Р. Мигалем та іншиминаціоналістамиперебував у в’язниці“SwiętyKrzyż” (“СвятийХрест”) у Варшаві. ПіслярозвалуПольськоїдержави у вересні 1939р.звільнений з тюрми. Прибувши до Львова, він разом з активом ОУН протягом короткого часу виробивдетальний план розбудовимережі ОУН на теренахвсієїУкраїни. В 1939р.очоливтечію в ОУН, яка стояла в опозиції до методів і тактики діяльності Проводу УкраїнськихНаціоналістівпідкерівництвом А. Мельника. 10.2.1940р.  у КраковібувстворенийРеволюційнийпровід ОУН на чолі з Бандерою, затверджений у квітні 1941р. Великим Збором ОУН. Після початку радянсько-німецькоївійни 1941-45рр. ОУН ставить своїмзавданнямвідновленняукраїнськоїдержавності. За розпорядженнямБандерибулисформовані три похіднігрупи ОУН (загальнакількість 6 тис. чол.), ДружиниУкраїнськихНаціоналістів (складалися з військовихчастин “Нахтігаль” і “Роланд”), організованоредакції газет. 30.6.1941р. ОУН (під проводом Бандери) проголосила у Львовівідновлення на західноукраїнськихземляхукраїнськоїдержавності і сформувала орган крайовоївлади на чолі з Стецьком Ярославом – УкраїнськеДержавнеПравління. 6 липня 1941р. Бандерабувзаарештованийокупаційними властями і післявідмовискасувати акт відновленняУкраїнськоїдержавиув’язнений у концентраційномутаборіСаксенгаузен. Післязвільнення з концтаборувійськамисоюзників Бандеравнаслідокпостійноїзагрозиарештурадянськими спецслужбами бувзмушенийзмінюватимісцеперебування. Жив в Інсбруку, Зеєнфельді, Мюнхені. В лютому 1946р. (за іншимиданими – в 1947р.) БандераочоливпровідЗакордоннихЧастин ОУН (ЗЧ ОУН). У грудні 1950р. внаслідокрозходження з питаньстратегії і тактики визвольногоруху з Крайовим Проводом ОУН Бандеравідмовивсявід посту голови Проводу ЗЧ ОУН. В 1953-54рр.намагавсяврегулювативідносиниміжукраїнськимиеміграційнимиугрупуваннями і досягтиконсолідаціївсіхнаціоналістичних сил за кордоном. В 1956р. на Конференції 3Ч ОУН Б. зновубувобраний головою Проводу. В наступні роки активізував роботу по налагодженнюзв’язків з націоналістичнимпідпіллям в Україні і формуваннямновоїнелегальноїструктури ОУН на українських землях. Цяорганізаційнадіяльність Бандерисерйознозанепокоїлакерівництво СРСР. 15 жовтня 1959 у Мюнхені агент КДБ Б. Сташинськийпостріломізспеціальновиготовленогопістолету (стріляв ампулами з ціаністимкалієм) вбив Бандеру. Похований на кладовищіуМюнхені.

Степан Бандера автор декількох праць, в яких ґрунтовно розроблено теологічні і теоретичні засади українського націоналізму, зокрема “Перспективи Української Національної Революції” (1958) та ін.

Залишити відповідь

Ви можете використовуватии ці HTML теги та атребути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Бібліоміст на Вінниччині.
Інтерактивна Google мапа з нанесеними об’єктами вільного достопу до мережі Інтернет.



Просмотреть Бібліоміст на Вінниччині на карте большего размера