Напередодні дня Конституції України згадаємо про Пилипа Орлика, одного з основоположників української державності, автора першої української Конституції. Рішенням 49 сесії міської ради від 16 жовтня 2015 року вулицю П.Морозова перейменовано на вулицю Пилипа Орлика. Хто ж такий Пилип Орлик і який його вклад в розвиток конституційного процесу в Україні?
21 жовтня 1672 року в селі Косуті (нині це територія Білорусі) в сім’ї родовитої шляхти чеського походження народився Пилип Орлик – український політичний і військовий діяч, Генеральний писар та гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), публіцист і дипломат, співавтор «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» — конституційного акту, який вважається першою українською Конституцією.
Батько, Степан Орлик, загинув у битві під Хотином під час польсько-османської війни, коли Пилипу ледь виповнився рік, тому сина виховувала мати, Ірина Орлик із роду Малаховських. Батько був католиком, але вона Пилипа охрестила за православним обрядом.
Знав вісім європейських мов, а також давньогрецьку й латину. Навчався в єзуїтській Віленській академії та Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. За його рекомендацією став писарем Київської духовної консисторії, а за короткий час його запросили до Генеральної військової канцелярії в Батурин.
У 1702 році (за іншими даними – у 1706-му) став Генеральним писарем Війська Запорозького, довіреною особою гетьмана Івана Мазепи. Підтримав гетьмана в його планах піти на союз зі шведами проти Петра І, за його дорученням вів листування з Карлом ХІІ.
Після поразки шведів у битві під Полтавою разом із гетьманом, козацькою старшиною і козаками відступив до Бендер, на територію Османської імперії. Ці «мазепинці», як їх пізніше назвали історики, були першою українською політичною еміграцією.
Після смерті Мазепи 5 квітня 1710 року на спільній раді старшини та козацтва за участі представників османського султана і шведського короля Карла ХІІ Пилипа Орлика обрали гетьманом (у вигнанні).
Тоді ж були проголошені «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького», відомі також як Бендерські пакти, або як Конституція Пилипа Орлика. У ній було прописано лад Гетьманщини після майбутнього визволення та відокремлення її від Росії. Зокрема, кордони Гетьманщини визначалися відповідно до Зборівського договору 1649 року.
Все своє життя Пилип Орлик не полишав надії відстояти незалежність України та звільнити її з-під московського гніту.
30 років перебував в еміграції, намагався знайти підтримку ідеї української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії. Але без сильного війська зробити це було нереально. Пізніше об’єднати європейських монархів в антимосковську коаліцію намагався і його син, Григір Орлик.
Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 року в тодішній столиці Молдови Яссах. Крім Конституції залишив по собі кілька збірників віршів польською і «Щоденник подорожнього» польською та французькою, який вів із 1720-го по 1733 рік.
Гайсинська центральна бібліотека підготувала буклет «Вулиця Пилипа Орлика» із циклу «Нові імена на карті Гайсина».
Останні коментарі