Топоніміка с.Гунча

У літературі та писемних джерелах є відомості про те, що у ХVІІІ столітті село вже існувало. Існує версія походження села. В селі було виявлено залишки поселення Трипільської культури. Тут проживали люди, яких називали холюші. Вони шили верхній одяг, який називали гунька. Ось так і було названо село. З часом змінилась в слові буква.
У селі є вулиця – Козиня. Селяни розповідають, що в давнину на цій вулиці розводили дуже багато кіз. Ось так і пішла назва.
Ліси в селі називають по імені господарів, що живуть поряд. Наприклад, Мушиманський, Скуратівський.
На території села знаходяться два ставки – Верхній та Нижній. Ці ставки розміщені на річці Вербич і відповідно носять назви – той, що вище по течії – Верхній, а той, що нижче – Нижній.
Є ще ставок «Сажавка». Про походження його назви існує дві версії.
1) Назва утворилась від слів «саджати», «відсаджувати». Раніше після того, як ставки спускали, маточне поголів’я відсаджували саме в цей ставок.
2) Назва, можливо, пов’язана з тим, що намул, який брали із ставка, був чорний як сажа – цим намулом удобрювали городи.
Побутує легенда і про Гречкину криницю. Давно це було. Страшна посуха прийшла в наш край. Пересохла річка, повисихали криниці. Страждали люди і звірина. Одного разу дід Гречка, знаний на всю округу копач криниць, вирушив на пошуки води. Лише він один знав її секрет. Зробив дід Гречка із лози шукач (ним він завжди шукав воду) і вирушив у дорогу. Ходив по всьому селу зі своїм шукачем – не подає знаку лоза, ніде нема води. Засмутився дід, а разом з ним всі жителі села, – доведеться загинути без води. Аж раптом в одному місці затремтіла лоза, вкрилась росою – подала знак, що тут є вода. Вдарив заступом дід Гречка у те місце, що показала лоза, і вода заспівала, зашуміла. Зраділи люди, що не доведеться їм без води пропадати, і на дідову честь назвали це джерело його ім’ям.
Багато днів пройшло з того часу, але і до тепер у найбільшу спеку дарує прохолодну воду Гречкине джерело.
Записано від Загребельної Ю.В. с. Гунча.