Топоніміка с.Куна

Дані свідчать, що виникла Куна в епоху Київської Русі. Вона була спочатку сотенним містом за часів козаччини, центром великої гмини. В давні часи село називалося «Стара Куна», або «Велика Куна». Куна заснована Слупичами. Іван Слупич одержав привілею від литовського князя Свидригайла. Інший князь литовський Виговіт підтвердив цю привілею. В 1595 році Степан Слупич отримав Куну у володіння. В 1601 році це поселення було розгромлено, і Слупич дав право кунянським жителям селитися на нових землях.
Жителі с. Куна до цього часу зберігають народні назви кутків, вулиць. Серед них – Замур, Даньківщина, Чорна сотня, Надсіб, Над валом, Старий куток.
– Вулиця «Замур» – називається так, тому що колись до цієї вулиці був прибудований мур панського маєтку, і попід цей мур люди ходили на роботу або ж у центр села.
– Вулиця «Даньківщина» – називається так, тому що там є ставок, що має назву Данькавий.
– Вулиця «Над валом» – там колись був побудований великий вал, кажуть, що люди побудували його, щоб не допускати нападу ворогів.
– Вулиця «Надсіб» – тому що поруч протікає річка Сіб.
– Вулиця «Старий куток» – має таку назву, тому що в давні часи там були найстаріші будівлі, там жили дуже бідні люди.
Біля села росте «Дрібний ліс» – називали так, тому що з дерев там переважно росли клен і граб.
Бурлаків садок – колись у цьому лісі була побудована хатинка, в якій жили бурлаки.
Народні назви мають і деякі криниці. Наприклад:
– Криниця «Біля Бадів» – так прозивались з двох братів в селі.
– Криниця «Соньчина» – поряд жила жінка на ім’я Соня.
Ставки:
– Даньків – тому що жив чоловік, якого звали Данько.
– Кунківський ставок – тому що межує з полями сусіднього села Кунка.
Біля села був хутір «Захар’яшівка» – господар хутора Захар. Там було господарство з будівлями, комори для зберігання хліба, клуні для обмолочування хліба, стайні для коней, ферми, де були свині і корови. Коли прийшла радянська влада, хутір було знищено.
Навколо села розкинулись поля, що також мають народні назви – Круглик, Великий штиль, Малий штиль, Гавришків Яр, поле “Коло Степанчика“.
– Поле “Коло Степанчика” – називають таку, тому що поблизу проживав чоловік Степан. Працював він фельдшером, був дуже маленького зросту, його звали в селі Степанчиком.
– Гавришків Яр – називають так, тому що тут росли кавуни, був дуже великий баштан, а сторожем був Гавришко (прізвисько). Його злодії убили, тому і називають поле Гавришків Яр.
Біля села є долини «Добра», «Корпова».
– Добра, тому що в давні часи пастухи пасли худобу, там було безліч чистих струмків, джерел. Ці джерела були дбайливо обкладені кам’яною стіною. Пізніше там виник ставок.
– Корпова – там колись був панський ставок, в якому було багато риби – коропів.