Топоніміка с. Чечелівка

Вперше було згадано про село в історичних джерелах у 1622 році. Назву село дістало від прізвища польського поміщика Григорія Содомонтовича Чечеля – підстарости Вінницького, якому належали ще й Кузьминці. Перша версія була Чечеліха, а пізніше Чечелівка. До цього часу збереглись в селі народні назви кутків. Вулиці – Семенівка, Кобзарівка, Барчуківка, Лантухівка, Козяк (тут колись був хутір чоловіка на прізвисько Козій), Шкрабівка, Горобеївка, Марчуківка. – Вулиця Кобзарівка – названа так на честь Кобзарів, яких багато проживало на цій вулиці. – Вулиця Марчуківка – на ній проживав чоловік Марко, у нього було 22 дітей. – Вулиця Горобеївка – на цій вулиці проживав чоловік, з якого прозивались «Горобець». На його честь і названа вулицю. – Вулиця «Барчуківка» проживала сім’я Барчуків, на честь яких названо вулицю. Біля с. Чечелівка розкинулись ліси, які мають народні назви – Контроліс, Сіянки (тут сіяли дуби), Казьонний (державний ліс). Цікаві народні назви і у ставків і криниць. Ставок «Качиний» – там знаходиться птахоферма. Крончелів ставок – на честь пана Крончеля. Аврамів ставок – біля нього сторожував дід Аврам. Криниці майже всі в селі Колібабчука Івана Гордійовича – він їх копав. Поля навкруги села жителі називають особливими назвами – Монастирське, Ріпчина, Субота, Западня, Корчавки, Зелена. Між Чечелівкою і Борсуками, на дорозі, була корчма “Зелена забара”, залишилась лише Зелена. – Поле Ріпчина – тут жив господар на ім’я Врещ. – Поле Субота – легенда розповідає, що там було поселення, яке зруйнували татари в суботу. – Поле Западня – легенда свідчить, що на Великдень, коли прийшли до церкви люди, село запалось, було видно із землі один хрест церкви.