День слов’янської писемності і культури в Україні встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.
В цей день у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія, адже саме вони дали слов’янам писемність, використовуючи простий і зрозумілий алфавіт.
Кирило (мирське ім’я Костянтин) і його найстарший брат Мефодій народились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов’янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».
Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов’янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).
На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.
Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки.
У рамках святкування Дня слов’янської культури та писемності працівники центральної бібліотеки підготували книжково-ілюстративну виставку-огляд «Слова Господню мають силу: у них любов тисячоліть». Її мета – вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Останні коментарі