Село дуже давнє. Воно існувало раніше не на цьому місці, де зараз, а значно нижче по тій же річці й долині. Носівці спершу належали Коротким, а потім Слупичам.
У селі Носівці до цього часу зберігаються народні назви:
– вулиць – Джулинці, Зруб.
– довколишніх лісів – Перчаківський ліс, Горобців, Товчаків, Сороків, Панська левада, Фаюрова левада.
– криниць – Макагонова, Дідова, Гайдамацька.
Дідова – викопали діди, що ходили по селах.
Гайдамацька – існує з гайдамацьких часів.
В селі Носівцях є урочище «Коритня». Воно знаходиться на початку яру, який тягнеться від Ситковецького лісу, проходить між Носовецьким садком і середньою горою. Дальше проходить через село, колгоспні поля села Кунки, село Кунку і т.д.
В цьому урочищі є криничка. Їх є дві. Вода виходить із джерел.
Старожили села Войтенко Ніна Миколаївна (84 роки), Колісніченко Антоніна Мартинівна (91 рік), Кирилюк Микола Герасимович (84 роки), Візнюк Марія Максимівна (87 років), Шишко Леоніда Герасимівна (80 років) смутно згадують про цю «Гайдамацьку криницю». Вони нібито чули про неї, але де вона дійсно знаходилась – не можуть згадати. За їхніми розповідями, від церкви села, по вулиці Войтенка, Ставковій, Лозовацькій проходив чумацький шлях і йшов на смт. Ситківці. Біля цієї кринички чумаки ставали відпочивати. Більше даних ніяких немає.
– Ставок «Бодя» – там стояла бодя, де напували худобу.
Біля села був хутір «Лозова», що зник в 1960 році.
Поля мають назви – Лозовацьке, Радгоспник, Тополя, Кругляк.
– Радгоспне поле – на його площі було панське господарство.
– Лозовацьке – від хутора Лозова, що зник у 60-х роках ХХ століття.
– Тополя – на його території росте тополя з часів Катерини ІІ.
– Сигидове поле – від назви яру.
– Новіцьке поле – від назви яру.
– Середня гора.
У селі є «Олегова долина», Берести.
– Берести – на території долини ріс берестів ліс.
– Біле глинище – тут існував кар’єр білої глини.
– Новіцький яр, Сигидів яр, Глибокий яр, Стіна.
Останні коментарі